П'ятниця, 11 грудня 2015, 16:59

Сучасна трагедія України-боротьба за волю та незалежність проти зазіхань Росії»

Саме під такою назвою пройшов вечір-реквієм 27 листопада в контексті Днів комісії соціально-гуманітарних дисциплін в Самбірському технікумі економіки та інформатики, напередодні вшанування річниці жертв голодомору 1932-1933. В актовому залі зібрались студенти перших-третіх курсів, викладачі, адміністрація, гості.

Назва заходу вже говорила про те, що мова піде про трагічні сторінки України – голодомор 1932-1933рр. та трагедію XXI ст.. для українців - вторгнення російських військ на територію України. Як і   в минулому столітті, так і сьогодні у ворогів було велике бажання  знищити українську ідентичність та поміняти геополітичне становище країни. Всім відомо, що  трагедії починаються з насильства -  економічного, військового, психологічного і несуть за собою безліч смертей та втрат.

Захід відкрила танцювальна композиція учнівського колективу народного танцю при будинку народної творчості під керівництвом Вороняк Галини Василівни. Танець зі свічками під супровід пісні «Свіча» на слова Богдана Стельмаха створив настрій заходу.

Душа не має минулого часу, віку — вона завжди була є й буде молода і безсмертна. Пролиті сльози за безвинно померлих — то найкоштовніший скарб, ними очищуються наші душі, наше серце. Через біль і сльозу ми по-іншому сприймаємо жах голодомору, трагедії та війну в Україні. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять жертв голодомору, пам’ять за загиблими на майдані та бійцями АТО.


Ведучі заходу - Котова Олена, Бойко Софія, Самердак Віталій, Яворська Галина, Волошин Михайло передали всі моменти голодомору, змогли переказати історію, факти тих страшних днів. Для присутніх було продемонстровано уривок з фільму «Голодомор. Ми пам’ятаємо». З уст студентів лунали спогади очевидців голодомору, вразливі вірші про події, а молитва за убієнних голодом примусила стиснути серця присутніх від болю і скорботи.

69 років Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Сьогодні наша Україна в огні. Слова «слава Україні – Героям слава» адресовані героям – хлопцям, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарям, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтерам на плечах яких тримається наша армія. А вислів «душу й тіло ми положимо за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Надзвичайно цікаво, драматично, вразливо студенти у віршованій формі передали  трагічні події гібридної війни на сході. Прозвучали вірші сучасних поетів, які ввійшли в збірку ТОП 10 найкращих віршів про війну. 


 Протягом заходу від озвучених та проілюстрованих фактів у багатьох присутніх на очах з’являлися сльози. Дуже хотілось, щоб студенти розуміли, що  вони прийшли на навчання в технікум не тільки за знаннями, а й для того, щоб сформувати національну гідність, патріотичні почуття, морально-етичні цінності, саме вони  дозволять виграти в інформаційній війні, побороти зло і не дозволять, щоб ними маніпулювали. А пам’ять про минуле повинна мобілізувати свідомість кожного сьогодні.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята,а грішні – ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.


Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір,що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини,

В садах достатку і добра.

 


Своїми враженнями поділилась голова циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін  Наталія Герговська 


Пошук по сайту

Випадкове фото

Статистика сайту

Користувачі : 812
Зміст : 481
Переглянути хіти змісту : 481854