Четвер, 27 жовтня 2016, 15:20
          Побувати на горі Маківці не те що варто, а навіть потрібно. Це можна сказати – обов’язок кожного українця, а тим паче галичанина. Адже тут, на початку минулого століття   в 1915 році відбувався нерівний бій Українських Січових Стрільців з царськими російськими військами. Стрільці воювали за чужу ідею, але коли постало питання захистити свою землю, свій дім, молоді хоробрі серця із запалом, з правдивим патріотизмом кинулися на ворога в оборону своє рідної землі та приневолили його залишити те, що ворог вважав здобутим. Упродовж чотирьох днів з 28 квітня по 2 травня Українські Січові Стрільці вистояли під натиском російських військ та зуміли втримати позиції, щоправда зазнавши втрат: 42 стрільці загинуло, 76 було поранено, а 35 потрапили в російський полон. У 1999 році на горі Маківці був відкритий меморіал, впорядковані могили січових стрільців, котрі взято під охорону держави як пам’ятку української історії.

            Напевно прийшов час і для колективу   Самбірського технікуму економіки та інформатики зробити сходження на гору Маківка та вшанувати пам’ять не в актовому залі, а біля меморіалу. Під прапорами, з піснями січових стрільців 19 жовтня студентсько-викладацький колектив зробив сходження на гору Маківку. Як личить християнам, поклали квіти до Меморіалу, запалили лампадки на могилах   січових стрільців, провели реквієм в пам’ять про тих, хто загинув за рідну землю, не маючи держави. 

На цій горі міняється світогляд людей, тут панує атмосфера скорботи, роздумів,   щирого вшанування пам’яті. Напевно тут і зароджується патріотизм, який можна виховати в молодих серцях студентства. Присутні   добре розуміли, що переможний бій за Маківку – це прояв героїзму та відродження національного військового потенціалу та приклад для наслідування у сьогоднішній російсько-українській війні: «…з костей і крові, з ран і терпіння стрілецького виростає нова Україна - Україна діла і боротьби!.». А гімн стрільців «Ой у лузі червона калина» перегукується з такими поетичними рядками:
                     
Розквіте знову червона калина.
Знов з колін підведеться ненька-Україна!
Не хились, калино, злі вітри не віють!
Не журись, Вкраїно, люди помужніють!
Люди помужніють, люди помудріють,
І стрілецьку вічну славу зберегти зуміють!

Голова комісії соціально-гуманітарних дисциплін                           Наталія Герговська

Пошук по сайту

Випадкове фото

Статистика сайту

Користувачі : 812
Зміст : 481
Переглянути хіти змісту : 481793