П'ятниця, 02 грудня 2016, 10:50



"Згадайте нас - бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно."


Минула вже 83 річниця від страшних днів голодомору 1932-1933 років. Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років. Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття... Страшне приневолене мовчання... Довго чекали, але дочекались -ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.

Вшанування пам’яті жертв голодомору розпочалося в технікумі з проведення засідання історичного гуртка  «Голодом вбивали нашу свободу», на якому переглянули відео-спогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які тривалий період не оприлюднювались та підготували виступи з даної тематики. 

25 листопада в фойє технікуму пройшов реквієм «Ми пам’ятаємо убієнних голодом». Розпочався захід  молитвою  та хвилиною мовчання. Студенти підготували виступи про голод  1921-1923рр., 1946-1947рр. та про голодомор 1932-1933рр. Кожен з присутніх розумів, що голодомор цих років – це не просто штучно спричинений владою масштабний голод - це водночас й упокорення української інтелігенції. Більшовицьке керівництво мало на меті раз і назавжди приборкати норовливе українське селянство – антропологічну і етнокультурну основу розвитку української нації. Голодомор за своєю суттю не був, ані випадковим, ані унікальним епізодом у долі українського народу, тому потрібно до кінця усвідомити раз і назавжди, що це був один з етапів планомірного викорінення української нації. Прозвучали вірші Д.Білоуса, К. Мотрич. 

Ми сходимося в цей день, щоб вшанувати пам'ять убієнних голодом. Дуже мало можемо для них зробити – хіба згадати їх та схилити голову перед їхнім терпінням. Історія має властивість повторюватися. Тому уникнути в майбутньому таких трагедій – наше завдання. Ми зможемо не допустити жахливих повторень тільки тоді, коли усвідомимо, що було з нами. Не може бути справедливості та щастя на муках і смерті.  Треба  зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії нашої держави для майбутніх поколінь та запалити свічку пам'яті 26.11.2016 року о 16.00.

Голова комісії соціально-гуманітарних дисциплін Н. Герговська


Пошук по сайту

Випадкове фото

Статистика сайту

Користувачі : 797
Зміст : 466
Переглянути хіти змісту : 437016