Спішімо любити, люди так швидко відходять… У вічності все інакше. Вічність – це любов назавжди…

Під таким лозунгом у Самбірському технікумі економіки та інформатики відбувся день пам’яті усіх викладачів, працівників та студентів технікуму, які вже не з нами, але пам’ять про них буде жити завжди.

Перегортаючи сторінки життєпису наших колег, які відійшли у вічність, ми згадували їхні усмішки, вчинки, історії життя і праці. Це були досвідчені педагоги, добрі наставники, які доклали багато зусиль для якісної підготовки фахівців та зростання молодої особистості. Згадали і надійних помічників викладацького колективу – кваліфікованих фахівців окремих служб технікуму, які віддали багато років праці в навчальному закладі. Вічна їм пам’ять і добрий спогад.

На згадку поетичні рядки нашої любої Оксани Васьків, яка відійшла жовтневої пори 2004 року Божого:

Я б посадила виноград

Такий цілющий та солодкий,

Щоб людям сипав він здоров’я град

І дарував їм затишок у праці

Та в турботах спокій.

Я би посіяла пшеницю,

Таку вродливу і багату,

Щоби нікому в світі

Не довелось несміло

За хлібом руку простягати…