Понеділок, 16 березня 2015, 11:41

 

 

 

 

Завідувач кабінету Петрунів О.М.

 

 

 

 

 

 

Навчальний процес в кабінеті проводиться з дотриманням належних умов з охорони праці та безпеки життєдіяльності студентів.

 

ПОЛОЖЕННЯ

про навчальний кабінет (лабораторію)

 

1. Загальні положення

Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що функціонують і створюються згідно з робочим навчальним планом відповідної спеціальності.

Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів (лабораторій) згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації заклади незалежно від типу та форми власності.

Кабінетом вважається кімната закладу зі створеним навчаль¬ним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та обладнанням.

2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних  кабінетів

Основна мета створення кабінетів (лабораторій) полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державних стандартів освіти.

Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:

Організації індивідуального та диференційованого навчання;

Реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

Забезпечення поглибленого навчання;

Організації роботи гуртків та факультативів, складання графіків гуртків;

Складання графіків занять і проведення консультацій;

Складання і забезпечення виконання плану роботи кабінету;

Випуску стінних газет, оновлення стендів новою інформацією, організації виставок кращих робіт студентів.

Ведення журналу обліку проведених лабораторних та практичних занять;

Проведення засідань циклових комісій;

Індивідуальної підготовки викладача до занять та підвищення його науково-методичного рівня;

Забезпечення навчального процесу необхідним навчальними посібниками, натуральними взірцями товарів, інструментами, інструкцією по проведенню лабораторних і практичних занять, стендами, прейскурантами, роздатковими матеріалами, таблицями, технічними засобами і інше;

Бібліографічної роботи: ведення картотек, додаткової, фахової літератури;

Створення умов для самостійної роботи студентів по виконанню даних завдань;

Розробки та дотримання правил техніки безпеки;

Постійної виховної роботи з формування особистості;

Виховання любові до праці та набутої професії, бережливого ставлення до майна;

Участі в оглядах;

3. Типи навчальних кабінетів

3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає:

визначення предметної специфіки;

розміщення кабінетів;

оснащення засобами навчання та обладнанням за єди¬ними вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.

3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабіне¬тів:

кабінети з окремих дисциплін;

комбіновані кабінети з декількох споріднених дисциплін – кабінет з набором навчально-методичної інформації та мате¬ріально-технічного забезпечення для декількох  дисциплін.

4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів

4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засо¬бів навчання та обладнання загального призначення для вищих  навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Меблі та їх розміщення у кабінетах має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам.

Столи повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01).

4.2. Лабораторні приміщення обладну¬ються відповідно до специфіки дисциплін.

4.3.  Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначають¬ся назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

4.4. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, прону¬мерована та скріплена печаткою.

4.5. Облік та списання морально та фізично застарілого облад¬нання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до ін¬струкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

4.6. Кабінети мають бути забезпечені:

аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги;

первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожеж¬ної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.

5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів

Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з:

Навчальних програм;

Робочих програм;

Навчально-методичного комплексу кожної дисципліни;

Підручників;

Навчальних та методичних посібників з предмета;

Навчального обладнання, ТЗН та ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні презентації, презентації, комп’ютерне тестування тощо)

У навчальному кабінеті створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

У кабінеті (лабораторії), де проводяться лабораторні, практичні роботи має бути інструкція і журнали ввідного та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.

 

Додатково кабінети можуть бути оснащені:

Підручниками та навчальними посібниками для кожного студента;

Фаховими журналами, періодичною літературою;

Бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;

Матеріалами перспективного педагогічного досвіду;

Розробками відкритих занять та виховних заходів;

Інструкція для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, практикуму тощо;

Матеріалами з промисловості місті, області (краєзнавчими матеріалами);

Інше.

6. Оформлення навчальних кабінетів

На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет №…».

Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:

План роботи кабінету;

Інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки при роботі в кабінеті і журнал обліку інструктажу з техніки безпеки;

Правила роботи в кабінеті;

Портрети видатних науковців, промисловців, письменників, педагогів тощо;

Таблиці сталих величин, основних формул;

Графік засідань гуртка;

Графік роботи кабінету;

Графік проведення консультацій.

До експозицій змінного характеру належать:

Виставка кращих робіт студентів;

Зразки творчих та дипломних робіт, рефератів та ін.;

Матеріали до теми наступних занять;

Додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зокрема, про життєвий і творчий шлях письменників, учених, висвітлення поточних подій у нашій країни та за її межами; матеріали, що стосується промисловості міста та області; результати експериментальної та дослідницької роботи студентів; результати студентських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

7. Керівництво навчальним кабінетом

7.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає дирек¬тор з числа досвідчених викладачів наказом по на¬вчальному закладу.

7.2. Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнан¬ня та інших матеріальних цінностей.

7.3. До обов'язків завідувача кабінету належать:

ведення документації навчального кабінету (паспорт кабінету, план роботи кабінету на навчальний рік (та перспективу), графік роботи навчального кабінету, графік ведення гурткової роботи);

забезпечення умов для проведення занять;

сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабі¬нету;

систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;

забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та по¬жежної безпеки, чистоти, порядку тощо;

керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому прак¬тичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.

7.4. За згодою директора (заступника директора з навчальної роботи) закладу примі-щення кабінетів можуть використовуватись для проведення занять з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

7.5. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних по¬сібників тощо.

7.6.  До обов'язків лаборанта належать:

систематичне вдосконалення своїх знань, практичних умінь і навичок із забезпечення викладання навчальної  дисципліни;

забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти пові¬тря і порядку розміщення засобів навчання і обладнання;

сприяння справності навчального обладнання;

збереження в належному порядку протипожежних засобів і за¬собів першої медичної допомоги;

утримання навчального обладнання в робочому стані і забезпе¬чення безпеки під час виконання студентами лабораторних і практичних робіт;

дотримання вимог правил пожежної безпеки;

допомога викладачам в організації проведення мультимедійних презентацій, демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт, позааудиторної роботи з на-вчальної дисципліни;

щоденне наведення загального порядку в лабораторії, дотри¬мання вимог з техніки безпеки.

8. План роботи навчального кабінету (лабораторії)

Схема плану роботи кабінету

1. Організаційна робота:

Підготовка кабінету до початку семестру.

Складання режиму роботи кабінету.

Складання графіків роботи гуртків та проведення консультацій.

Поповнення кабінетної документації

Проведення екскурсій.

Поза аудиторна робота.

Оформлення та переобладнання кабінету.

2. Виховна  робота:

Проведення вечорів і конференцій.

Бесіди виховного характеру.

Організація доповідей на різні теми (з поглиблення знань студентів, патріотичну, правову та інші тенденції).

 

3. Методичне забезпечення:

Складання та поповнення переліку, а також передбачене обладнання та наочних посібників.

Виготовлення та ремонт посібників.

Складання заявок на ремонт і придбання обладнання.

4. Методична робота:

Ведення поурочних картотек наочності.

Нагромадження в кабінеті інформаційної літератури.

Забезпечення студентів методичними розробками, завданнями для самостійної роботи.

Випуск стінної газети.

Організація виставок кращих робіт.

Ведення методичного кутка.

5. Проектна робота

6. Зв'язок з виробництвом.

9. Паспортизація кабінетів

Паспорт кабінету – документ, який визначає основні параметри, що характеризують фактичний стан і можливості виконання його основних функціональних завдань.

Паспортизація кабінету передбачає не тільки підготовку і заповнення паспорта, а й встановлення відповідності обладнання кабінету до типового переліку обладнання.

Паспорт навчального кабінету (лабораторії) складається один раз, але щорічно перед початком навчального року  вносяться зміни, які відбулися в кабінеті (лабораторії), направлені на удосконалення обладнання, унаочнення і особливо проведення лабораторних (практичних) робіт та навчально-методичного комплексу дисципліни. Зміни записуються в кінці паспорта на листках (до 10), спеціально відведених для цього, проставляються дата, підпис і прізвище завідуючого кабінетом (лабораторією).

 

ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНИХ КАБІНЕТІВ

 

1. Паспорт кабінету, де зазначено функціональне призначення обладнання, технічних засобів, наочних посібників, підручників, методичних посібників, дидактичних матеріалів та ін., що знаходяться в ньому.

2. План роботи навчального кабінету на навчальний рік (та перспективу).

3. Дотримання правил техніки безпеки, санітарно – гігієнічних норм у навчальному кабінеті.

4. Дотримання естетичних вимог до оформлення навчального кабінету : наявність постійних та змінних навчально – інформаційних стендів, фотоматеріалів, хрестоматійних матеріалів та ін. (за планом навчального кабінету ).

5. Укомплектованість кабінету навчальним обладнанням, навчально – методичним комплексом засобів навчання.

6. Відповідність навчально – методичного комплексу та комплексу засобів навчання профілю кабінету, вимогам стандарту освіти та освітнім програмам.

7. Наявність комплексу дидактичних матеріалів, типових завдань, тестів, контрольних робіт, творів та ін., матеріалів для діагностики якості навчання та освітнього процесу (за профілем кабінету).

 

За поданим змістом розробити положення про навчальний кабінет (лабораторію):

1. Загальні відомості.

2. Оснащення кабінету (лабораторії) обладнанням, навчально-методичними посібниками, оргтехнікою (робочі місця студента, викладача, аудиторна дошка, ТЗН, наочність, комп’ютерна техніка, оформлення кабінету).

3. Навчально-методичний комплекс дисциплін, які відносяться до кабінету (лабораторії).

4. Організація роботи в кабінеті лаборанта.

 

«Бази даних»

 

Базова (Б)

1. Гайна Г.А.    Основи проектування баз даних: Навчальний посібник. − К.:

КНУБА, 2005. – 204 с.

2. Грабер М. SQL. Mastering SQL. – М.: „Лори”, 2007

3. В.В Дунаев. Базы данных. Язык SQL. Санкт-Петербург, 2006.

4. Т.В.Мусина. Visual FOXPro 8.0, Киев «НТИ», 2004

5. В.В.Пасічник, В.А.Резніченко Організація Баз даних та знань.-К.:Видавнича група BHV ,2006.-284с.

 

Допоміжна література (Д)

1. Джеймс Р. Грофф, Пів Н. Вайнберг. SQL: повне керівництво: пер.с англ. –К.: Видавнича група BHV, 2000.–608с. Стор. 31–39,69–166.

2. Фролов А.В., Фролов Г.В. Базы данных в Интернете: практическое руководство по созданию Web- приложений с базами данных. Изд.2-ое, испр. М. Издательский дом «Русская Редакция», 2000.- 448 с:ил.

3. Омельченко Л.Н.Самоучитель Visual FOXPro 8.0, 2003- 688с.

4. Методичні вказівки.

 

 

«Основи програмної інженерії»

Базова (Б)

1. Карпенко В. Введение в программную инженерию. – М.: 2005.

2. Соммервиль И. Инженерия программного обеспечения.  – М.: 2002. – 624 с.

3. Р. Майерс. Надежность программного обеспечения. - М.: МИР, 1980.

4. В.В. Липаев.  Програмная инженерия,  Издательство «ТЕИС», 2006

5. Орлов С. Технологии разработки программного обеспечения. - СПб.: Питер, 2002. - 464 с.

6. Г.С. Иванова Технология   программирования. Москва Издательство МГТУ имени Н.Э. Баумана , 2002.- 241 с.

7. Крэг Ларман. Применение UML и шаблонов проектирования. Москва - Санк-Петербург – Киев 2004.- 620с.

8. Лаврищева Е.М. ,   Петрухин В.А. Методы и средства  инженерии программного

обеспечения. – Учебник, Москва  2006. – 304с.

9. Лавріщева К.М. ПРОГРАМНА ІНЖЕНЕРІЯ.–К.– 2008.–319 с.

10. Бабенко Л. П. Повторное использование в программной инженерии // Кибернетика и системный анализ. -1999. - № 2. - С. 37-48.

11. Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Язык UML. Руководство пользователя. - М.: ДМК, 2000. - 430 с.

12. КаляновГ.Н. CASE. Структурний системний аналіз (автоматизація і застосування). М., «Лорі», 1996.

13. Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. Приёмы объектно-ориентированного проектирования. Патерны проектирования - СПб: Питер, 2001. — 368 с.

14. Алан Шаллоуей, Джеймс Р. Тротт  Шаблоны проектирования. Новый подход к объектно-ориентированному анализу и проектированию = Design Patterns Explained: A New Perspective on Object-Oriented Design. — М.: «Вильямс», 2002. — 288 с.

15. Путилов В.А., Фільчаков В.В. Стандартизація процесів забезпечення якості програмного забезпечення. - Апатити, КФ ПетрГУ, 1997.

 

Допоміжна (Д)

 

1. Дідковська М.В. Тестування: Критерії та методи. Текст лекцій. Частина ІІ

2. Струбицький П.Р., Бондар О.В. Програмна інженерія – Навчальний посібник – Тернопіль: ТАНГ, 2004 – 76 с.

3. Роберт Дж. Оберг Технология COM+. Основы и программирование = Understanding and Programming COM+: A Practical Guide to Windows 2000 First Edition. — М.:«Вильямс», 2000. — С. 480

Пошук по сайту

Випадкове фото

Статистика сайту

Користувачі : 795
Зміст : 466
Переглянути хіти змісту : 436265